Відвідувачам сторінки нагадуємо про вагомий внесок 

Дмитра Івановича Яворницького у збереженні славетного історичного минулого 

Дніпропетровщини та пропонуємо віхи його біографії

Дмитро Яворницький народився 6 листопада 1855 року в невеликому селі Сонцівка, що лежало на самісінькій «межі Харківської та Курської губерній, за 35 верст від Харкова», у бідній родині сільського дяка.

У 1881 р. закінчив історико-філологічний факультет Харківського університету. Був залишений позаштатним стипендіатом для підготовки до професорського звання.

1882 р. Перша етнографічна експедиція на історичне Запорожжя (сучасні Дніпропетровську та Запорізьку області).

1884 р. Читає у Харкові цикл лекцій «Про запорозьких козаків», які викликають величезний інтерес. Це дає владі привід оголосити його «ярым украинофилом и даже сепаратистом». Починається цькування. Наступного року вченого звільняють з роботи. Він залишається без засобів до існування, їде в Петербург, де заробляє уроками в навчальних закладах.

Лютий 1886 р. Знайомиться з Іллею Рєпіним. Починає консультувати земляка, який працює над картиною «Запорожці пишуть листа турецькому султану».

1887 р. Їде на Соловецький острів, де відбував ув’язнення кошовий отаман Запорозької Січі Петро Калнишевський. Виходить друком робота «Останній кошовий Петро Калнишевський».

1888 р. Світ побачила праця вченого «Запорожжя у залишках старовини та переказах народу». Стає «неблагонадійним». Йому відмовлено в екзамені для одержання ступеня магістра історії.

1891 р. Як «украинофилу» Яворницькому забороняють викладати в Петербурзі. На три роки їде працювати в Ташкент.

1894 р. У світ виходить книга вченого про Івана Сірка.

1892, 1895, 1897 р. Виходять три томи найвідомішої праці Дмитра Яворницького — «Історія запорозьких козаків»!

Із 1896 р. стає приват-доцентом Московського університету. У 1898-му друкує збірку нарисів «Слідами запорожців», а в 1900-му видає альбом «Із української старовини», з малюнками відомих українських художників Сергія Васильківського та Миколи Самокиша. Альбом стає значною подією українського Відродження XIX століття.

29 квітня 1901 р. у Казанському університеті 46-річний учений захищає магістерську дисертацію.

У 1903-му виходить надзвичайно цінна праця дослідника — «Джерела для історії запорозьких козаків», де зібрано понад 900 досі невідомих архівних документів за 1651—1788 роки.

6 травня 1902 р. У Катеринославі, у приміщенні Комерційного училища (зараз тут обласна рада) урочисто відкривають один із найперших в Україні історичних музеїв — Обласний музей імені Олександра Поля. Його директором стає один з ініціаторів його створення — Дмитро Яворницький. У 1905-му музей переїжджає в нову будівлю.

1907 р. У Катеринославі виходить художня повість Яворницького «За чужий гріх» Кілька його художніх речей друкує перша українська щоденна газета «Рада».

1911 р. Учений пише працю «Запорожжя в поезії Шевченка». Через два роки бере активну участь у заходах, присвячених 100-річчю з дня народження Кобзаря.

1920 р. Виходить перший том «Словника української мови». Яворницький планує його як доповнення до Словника Бориса Грінченка. Всього вчений зібрав майже 80 тисяч слів, паспортизував їх. Кожне восьме було новим, не входило до Словника Грінченка.

1925—1928 рр. Перед початком будівництва Дніпрогесу Яворницький очолює кілька археологічних експедицій. Вчені досліджують майже три тисячі археологічних об’єктів, де знаходять понад 40 тисяч старовинних предметів.

У 1928-му виходить у світ альбом ученого «Дніпрові пороги», де вміщено нарис і 86 унікальних фотографій.

1929 р. Праця «До історії степової України».

1933 р. Ученого звинувачують в «українському буржуазному націоналізмі» й усувають з посади директора музею. Він залишається без засобів до існування і змушений продавати речі на Озерці (найбільшому ринку міста).

1937 р. Виходить праця «Історія міста Катеринослава», де в першому розділі вчений пояснює головну причину зруйнування Запорозької Січі. Також пише спогади «Як створювалася картина «Запорожці пишуть листа турецькому султану», але ця праця вийде у світ уже після війни.

5 серпня 1940 р. Унаслідок важкої хвороби Дмитро Яворницький помирає.

За матеріалами інтернет та сайтом: http://www.golos.com.ua/article/338008

На знімках: 

Дмитро Яворницький пише «Історію запорозьких козаків» (фото кінця 80-х років XIX століття).

Д. І. Яворницький у музеї. (Фото 1913 р. Знімок Ф. КАМІНСЬКОГО).

Військовий оркестр грає славнозвісний «Запорозький марш» на ювілеї Дмитра Яворницького. На задньому плані — пам’ятник автору «Історії запорозьких козаків».

Музей Д. І. Яворницького у Дніпрі, фото початку ХХ ст. та сучасне

Одна із експозицій музею

Книги Д. І. Яворницького

Наукова бібліотека запрошує до читання літератури 

зі спадку Д. І. Яворницького