15 травня виповнюється 125 років від дня народження

М.О. Булгакова

Михайло Булгаков та персонажі його романів.

         Літературні твори Михайла Булгакова, як і особистість самого письменника, овіяні таємницями і містифікаціями. У нашому огляді зроблено спробу розвіяти міфи і розкрити таємниці відомого майстра

Про продаж душі

         Відомо, що Булгаков часто ходив у Великий театр, щоб послухати «Фауста». Ця опера завжди піднімала йому настрій. Особливо йому був близький образ самого Фауста. Але одного разу Булгаков повернувся з театру похмурий, в стані важкої депресії. Це було пов'язано з твором, над яким письменник нещодавно почав працювати, - п'єсою «Батум». Погодившись написати п'єсу про Сталіна, Булгаков пізнав себе в образі Фауста, який продав душу дияволу.

Відсутній персонаж

         У 1937 році, в річницю смерті А.С.. Пушкіна, кілька авторів представили п'єси, присвячені поету. Серед них була і п'єса М. А. Булгакова «Олександр Пушкін», яку відрізняло від творів інших авторів відсутність одного персонажу. Булгаков вважав, що поява цієї дійової особи на сцені буде вульгарною й недоречною. Відсутнім персонажем був сам Олександр Сергійович.

Роман «Біла гвардія» Михайла Булгакова.

         У романі «Біла гвардія» Булгаков досить точно описав будинок, в якому він жив в Києві. А господарі цього будинку за одну деталь опису дуже міцно злюбили письменника, так як вона принесла прямих збитків будовою. Справа в тому, що господарі розламали всі стіни, намагаючись знайти скарб, описаний в романі, і, звичайно ж, нічого не знайшли.

Воланд і його свита.

         Воланд Булгакова отримав своє ім'я від гетівського Мефістофеля. У поемі «Фауст» воно звучить всього один раз, коли Мефістофель просить нечисту силу розступитися і дати йому дорогу: «Дворянин Воланд йде!» У старовинній німецькій літературі чорта називали ще одним ім'ям – Фаланд. Воно виникає і в «Майстрі і Маргариті», коли службовці вар'єте не можуть згадати ім'я мага: «... може бути, Фаланд?»

         У першій редакції твору містився детальний опис (15 рукописних сторінок) прикмет Воланду, коли він вперше з'являється під виглядом «незнайомця». Цей опис зараз майже повністю втрачено. Крім того, в ранній редакції Воланда звали Астарота (один з найбільш високопоставлених демонів пекла, відповідно до західної демонології). Пізніше Булгаков замінив його, - мабуть, тому, що цей образ не міг бути тотожним Сатані.

Хто такий Шариков?

Шариков - герой роману Булгакова «Собаче серце».

         Традиційно повість «Собаче серце» трактують лише в одному політичному ключі: Шариков – алегорія люмпен-пролетаріату, несподівано для себе отримав безліч прав і свобод, але швидко виявив при цьому егоїзм і бажання знищувати собі подібних. Однак є й інша інтерпретація, ніби-то ця повість була політичною сатирою на керівництво держави середини 1920-х років. Зокрема, що Шариков-Чугункин - це Сталін (в обох «залізне» друге прізвище), проф. Преображенський – це Ленін (перетворив країну), його асистент доктор Борменталь, постійно конфліктує з Шариковим - це Троцький (Бронштейн), Швондер – Каменєв, асистентка Зіна – Зінов'єв, Дарина – Дзержинський і т. д.

Прототип Бегемота

Кіт Бегемот з роману Майстер і Маргарита.

         У знаменитого помічника Воланда існував реальний прототип, тільки в житті він був зовсім не котом, а собакою - чорним псом Михайла Опанасовича на прізвисько Бегемот. Собака ця була дуже розумна. Одного разу, коли Булгаков святкував зі своєю дружиною Новий рік, після бою курантів його собака прогавкала 12 разів, хоч його ніхто цьому не вчив.

Джерело: http://www.kulturologia.ru/blogs/251115/27338/