0607

Іван Купала – давнє свято у слов’ян, пов’язане з одним з найпоширеніших у слов’янській міфології поганським божеством Купалом (Купайлом). Відзначалося в ніч з 6 на 7 липня у вигляді своєрідного обряду з іграми, піснями, скаканнями через багаття, купанням і обливанням водою, виготовленням опудал, які потім спалювали або топили. Пізніше під тиском християнської церкви поганський культ Купала злився з християнським культом Іоанна Хрестителя, звідки й пішла назва.

День Іванов! 
Папороть перед світлом 
Вогняним палає кольором; 
Хто в лісі його знайде? 
Хто твердою рукою 
Перед ранньою зорею 
З стебла його зірве? 
День Іванов! 
Буде страшно там до смерті: 
Зберуться відьми, чорти, 
виповзе підземний гад, 
з трун скелети встануть 
І за цвіт боротися стануть; 
Хто поб'є їх - знайде скарб. 
День Іванов! 
Упирі верхом на птахах 
І в повітряних колісницях 
Мерці над головою 
Будуть їздити з диким виттям, 
І ворони чорним роєм 
Крик піднімуть в імлі нічній. 
День Іванов! 
тут, надівши від спеку шуби, 
Вилітавши через труби, 
Відьми викрадуть лушні, 
Соком тирлича зітруться 
і на мітлах понесуться 
У місто Київ на три дні. 
День Іванов! 
Щоб не зустріти відьом і пекла, 
Не піду шукати я скарбу; 
я з дівчатами піду, 
Я над Удаєм-рікою 
З опівнічної темрявою 
Зустріну першу зірку. 
День Іванов! 
Наші танці будуть живі: 
Принесемо стоги кропиви; 
На вершині тієї гори 
ми запалимо вогні багаттями, 
Станемо стрибати ми натовпами 
Через кропиву і багаття.

 

Вінки 
Діви поспішають геть з села; 
В поле давно жито зацвіла, 
В житі волошки блакитними квітами; 
Красуні зайняті з ранку вінками, 
Колос зелений до квітки приплетуть, 
Чорні кучері вінком перевьют. 
У степ козаки галасливим натовпом 
Вийшли з хат, кожен з косою ; 
Їх граблі коливаються, підняті вила, 
І коси, виблискуючи, стукають про точив, 
Сталь засліплює як сонця промені, 
Весело, з сміхом йдуть поючі. 
«Хто вас як ми, дівчата, і любив? - 
Кожен з них так говорив. - 
Кому ж іншому вінки ви плетете? 
Інших козаков ви ніде не знайдете! 
Дайте, красуні, нам по вінку: 
З серця, бути може, він зніме тугу » 
Вам чи вінки діви плетуть? 
Ні! Для співаків тих, що співають 
Вітчизну, красунь, любов і свободу. 
Віддайте ви старих часів народу, 
скуйте ви шаблі з кіс і серпів, 
Будьте як діди, - дочекаєтеся вінків!

                              Микола Маркевич