Борис Пастернак. Липень

По будинку бродить привид.
Весь день кроки над головою.
На горищі мелькають тіні.
По будинку бродить домовий.

Скрізь бовтається недоречно
Заважає в усі справи
У халаті крадеться до ліжка
Зриває скатертину із столу.

Ніг у порогу не обтерши
Вбігає у вихорі протягу
І з фіранкою, як з танцоршей
Злітає до стелі.

Хто цей пустун-нечема
І ця примара і двійник?
Та це наш мешканець приїжджий
Наш літній дачник-відпускник.

На увесь його недовгий роздих
Ми цілий будинок йому здаємо.
Липень з грозою, липневе повітря
Зняв кімнати у нас внайми.

Липень, що тягає в одязі
Пух кульбаб, лопух
Липень, додому крізь вікна вхожий
Все гучно що говорить вголос.

Степовий нечесаний нетіпаха
Пропахлий липою і травою
Бадиллям і запахом кропу
Липневе повітря лугове.

                                                                                          1956