13-14 січня – СтарийНовий рік (Маланки і Василя)

Хто з нас не любить свят, можливості повеселитися і відпочити, ще раз зустрітися з бажаною компанією та зарядитися енергією на наступні суворі будні? Напевно, тільки одиниці. Для всіх інших  в ніч з 13-го на 14-те січня з’являється чудовий привід «досвяткувати» одне з найулюбленіших свят під інтригуючою назвою – Старий Новий рік.

Старий Новий рік – це рідкісний історичний феномен, додаткове свято, яке з'явилося в результаті зміни літочислення. Це свято відзначається переважно в тих країнах, де православна церква продовжує користуватися юліанським календарем.

До вечері, як і на Святвечір, сідає вся сім'я. Дуже важливо, щоб одяг цього дня був ретельно випраний та чистий. Після вечері треба обов'язково зайти до сусідів і попросити вибачення за можливу провину один перед одним, аби Новий рік зустріти в мирі та злагоді.

Вечір напередодні Нового року дає шанс тим хлопцям, які зазнали невдачі під час сватання. Саме в цей вечір можна зробити другу спробу. Правда, для цього потрібно застати дівчину вдома, а це дуже важко, так як по селу вже ходять дівочі ватаги щедрувальників. Щедрувати дівчата могли лише під вікнами будинків і то лише під кінець Щедрого вечора, тобто до опівночі.

Якщо вийти на подвір'я опівночі, то можна відчути, як Новий рік проганяє Старий. У перший день Нового року найбільш поширеним був, та й зараз залишається, обряд посівання. Вважається, що цей обряд прийшов до нас ще з дохристиянських часів, адже наші пращури зустрічали Новий рік не взимку, а навесні, і тому обряд посівання пов'язаний із надіями на добрий врожай. Засівали здебільшого діти, причому щедріше всіх обдаровували тих, хто прийшов до будинку першим.

Напередодні Щедрого вечора, в ніч з 13 на 14 січня,  молодь святкує Маланку, а наступного дня – свято Василя. Маланка-Вода приходить на Щедрий вечір разом із Василем-Місяцем сповістити господарів про прийдешні свята та справити гостини, які в народі так і називають – гостини  Маланки.

На свято Маланки молодь (у масках або без них) усю ніч щедрує, ходить із «козою», водить переодягненого на Маланку парубка. Традиційні персонажі – «баба» Маланка та «дід» Василь. У давнину святкове переодягання виконувало важливі релігійно-магічні функції, але з часом цей звичай перетворився на веселу розвагу, маскарад.

За давньою традицією, новорічні обходи маланкарів, як і різдвяних колядників, відбуваються з настанням темряви, після заходу сонця, тобто в той час, коли, за повір’ями, розперізувалася всяка нечиста сила. Раніше в цю святкову ніч люди сиділи по хатах, побоюючись виходити на двір. Випадкова зустріч із рядженими не обіцяла нічого доброго. Якщо на їх шляху траплявся перехожий, його могли кинути в сніг. Жінок і дівчат, яких зустрічали дорогою, намагалися облити водою, вимазати їм обличчя сажею чи попелом (давні символи багатства та родючості). Кульмінація карнавального дійства припадає на день 14 січня і завершується спільним частуванням.

В цей Старий Новий рік ми бажаємо всім миру і благополуччя, любові і правди, здоров’я та радості! Нехай Сам Бог буде з Вами! Зі святами Вас!