FFРіздвяні свята в Україні
Вечір напередодні Різдва(Коляда, Святий вечір) називався ще «багатою кутею». До нього ретельно готувалися: розтоплювали піч 12 полінами, що висушувалися 1-2 дні, пекли й варили 12 ритуальних страв: різдвяну кутю з товченої пшениці, узвар, горох, квасолю, смажену капусту, рибу, вареники, картоплю, гриби, кашу гречану з конопляним молоком, голубці з пшоном, коржі з маком. У цій багатій, але пісній вечері, господиня представляла найголовніші плоди поля, городу і саду. Ніби звітувала новому рокові за свій багатий врожай у минулому році. За повір’ям, ніщо не могло бути у Свят-вечір поза домом, у чужих руках — позичене чи десь забуте. Всі члени родини теж мали бути вдома. В цей день не можна сваритися.
Кутя — основна обрядова страва протягом усього періоду зимових календарних свят. Традиційно вона готується тричі. Перша, що ще називається Багатою, -в переддень Різдва; друга — Щедра — на Щедрий вечір; третя — Голодна (в деяких місцях — Багата) — в переддень Водохрещі.
В Україні слово «колядка» має три значення: різдвяні свята: «Будьте здорові із Колядою»; пісня, котру співають під час Різдвяних свят: «Пустіть його до хати, він буде коляду співати»; винагорода за величальну пісню: «Он і пан іде, коляду несе, коробка вівса, зверху ковбаса».
Щедрівка — слово українського походження, в інших слов’янських народів воно відсутнє. Це щедрі побажання рідним і близьким, щедре частування гостей, побажання статків у наступному році. З початком свята Нового року аж до Водохрещі Україна щедро величає піснею людину, її працьовитість, честь, порядність. Щедрівки відбивали настрої і бажання простого народу, будили його уяву про краще життя, зачаровували слухачів щедрістю й поезією слова. Цим вони забезпечили собі довге життя й популярність.
«Щедрий вечір, добрий вечір, добрим людям на здоров’я!», — так починалися і колядки, і щедрівки.
Щедрий вечір наступав за тиждень після Різдва, напередодні Нового року. Це залишок стародавнього дохристиянського звичаю. У цей день люди не працювали і не їли аж до вечері, до якої, крім куті й узвару, готували смажену рибу, вареники з капустою, гречані млинці. Опісля діти виносили із хати «дідуха» на вигін або в садок і спалювали його. Останній день старого і перший день нового року українці відзначали також як свята Маланки (13 січня) та Василя (14 січня). В народній традиції свята об’єдналися і тепер ми маємо Щедрий вечір або свято Маланки. В Україні на Щедрий Вечір батько ховається від дітей за пирогами — символом щедрості, багатства!
Давні різдвяні традиції відроджуються сьогодні. У багатьох місцевостях України, у багатьох родинах урочисто відзначається Різдво, відбуваються колядування і щедрування.
За матеріалами сайту: http://childlibr.org.ua/biblioteka-chitacham/tvoya-veb-skarbnichka/rizdvyani-istori%D1%97-dlya-ditej/rizdvyani-svyata-v-ukra%D1%97ni.html
