Еріх Кестнер (1899 - 1974) належить до письменників покоління, на долю якого припали всі складні і трагічні переживання, якими так багата історія Німеччини нашого століття.

Він створює поетичні збірники для дітей і дорослих. Багато сил віддає пропаганді казок і інших видів народної творчості й світової класичної літератури, розуміючи, що без коренів не можна виростити древо майбутнього. Створено переробки «Кота в чоботах», «Тіля Уленшпігеля», «Мюнхаузена», «Шільдбюргерів», «Дон Кіхота», «Гулівера», «Казок про тварин». Після війни Кестнер видає дитячий журнал «Пінгвін».

Головна якість прози Кестнера для дітей — добра посмішка. Він був упевнений, що доброта необхідна дитині, що вона не менш активна зброя, ніж сатира. У своїй автобіографічній книзі для дітей «Коли я був маленьким» (1957) Кестнер відкриває таємницю своєї незмінної доброти. Вона народилася разом з його дитинством, важким, незабезпеченим і, незважаючи ні на що, щасливим. Батько — робітник на фабриці — робив вечорами синові іграшки. Мати — завзята і самовіддана людина, працювала не покладаючи рук, щоб дати синові не тільки освіту, але і навчити любити життя. Від принижень бідності рятувала праця і повага до працьовитих людей. Дружба і взаєморозуміння створювали особливий дивосвіт дитинства.

Е. Кестнер насамперед письменник побуту, під його пером саме повсякденне життя стає казково неперевершеним і надзвичайно захоплюючим. Казковість його оповіданнь проявляється найчастіше не в зовнішніх атрибутах, а у внутрішньому відчутті можливості її реалізації простими добрими людьми, якими були його батько і мати (аналогічні герої є в більшості його книг), і в тій однозначності розподілу світу на добре і зле, котре властиво його доробкам.

Перша книга Кестнера для дітей «Еміль і детективиЄрих» була надрукована ще в 1928 році, а продовження «Еміль і троє близнюків» у 1935, але і сьогодні діти читають їх з любов'ю. Обидві книги самобутньо трансформують жанр детективної повісті і розповідають про неймовірні, але достовірні пригоди хлопців. І все ж таки, головними для Кестнера є самі діти, їхні характери, їхнє прагнення, щоб у світі все було справедливе. Тому герої його перших книг такі самостійні у своїй боротьбі, такі недовірливі до світу дорослих, котрим не вистачає ні часу, ні сил, ні бажання створити казку. Діти беруть на себе функцію дорослих і вчать їх довіряти, бути добрими та справедливими.

Книги Кестнера завжди сучасні: і коли вони описують реальність, як у названих книгах або у відомій повісті «Антон і Кнопка» (1931), і коли події неймовірні («35 Травня», «Зачарований телефон», «Літаючий клас», або «Хлопчик із сірникової коробки»).

За матеріалами сайту: https://xreferat.com/49/856-1-dityacha-l-teratura-n-mechchini-drugo-polovini-xix-xx-st.html