Щодня нашим вчителям доводиться перевіряти сотні зошитів з творами, і майже в кожному з них трапляються опуси, гідні бути увічненими і розійтися на цитати. Яких тільки відкриттів не здійснюють учні в своїх роботах! Пушкін стає автором прекрасного твору «Старий і море», Льву Толстому приписують оповідання «Доля людини», а проза Горького поповнюється фантастичною новелою «Старуха з ірги»

... Про роман Л. М. Толстого «Війна і мир»:

- Толстой зробив Наташі чотирьох дітей.

- Французи кинулися навтьоки, не витримавши духу російської армії.

- Перші успіхи П'єра Безухова в любові були погані - він відразу одружився. - - Князь Андрій одружився на Лізі, страшною, як сіра миша.

- П'єр Безухов носив панталони з високим жабо.

- Коли бомби стали розриватися в гущі солдатів, П'єру несподівано відкрився внутрішній світ простих російських людей.

- У зал вбігла Наташа з відкинутими на зад чорними кучерями.

Про п'єсі А. С. Грибоєдова «Лихо з розуму»:

- Фамусов засуджує свою дочку за те, що Софія з самого ранку і вже з чоловіком.

- Під час другого акту Софії і Молчаліна у них під сходами сидів Чацький.

- Коли Чацький дізнався, що Софія в стані його ворогів, він почав бити її влучним словом.

- Чацкий був самодостатній. Про те говорить, хоча б, відсутність у нього дітей.

- Фамусов, цей старорежимний дворянин, виховував Софію як і всіх громадських дівиць.

Про роман у віршах О.С.Пушкіна «Євгеній Онєгін»:

- Онєгін, як і всі поміщики, народився не в пологовому будинку, а на берегах Неви.

- Онєгін був Джон-Дуан і упадав за Тетяною.

- За відсутності Онєгіна Тетяна часто ходила до його кабінету, де поступово з дівчини перетворювалася на жінку.

- Дружба Онєгіна і Ленського нещира, брехлива і справжня.

- Тетяна відкидає Онєгіна, пам'ятаючи, що в основі його любові до неї лежить семялюбіе.

Про роман Ф. М. Достоєвського «Злочин і кара»:

- Кімната Раскольникова була схожа на труну з жовтими шпалерами.

- Соня Мармеладова щосили займалася проституцією.

- І тоді Раскольников запитує: «Тварина я ходяча чи хто?»

- Проблема роману «Злочин і кара» заснована практично в одній фразі, сказаній Раскольніковим: «Попелиця я або право маю?»

- Достоєвський писав роман у хвилини глибокого духовного розкладання.

- Розчавлений нуждою чиновник Мармеладов загинув під колесами коней.

Про поему М.В.Гоголя «Мертві душі»:

- Творчості Гоголя була характерна потрійність. Однією ногою він стояв у минулому, іншою вступав в майбутнє, а між ніг у нього була моторошна дійсність.

- За тодішньою модою Коробочка чесала чоловікові п'яти, а собі пудрила мізки.

- Чичиков відрізняється приємною зовнішністю, але неприємною начинкою.     

Про роман И.А.Гончарова «Обломов»:

- У своєму житті Обломов мав тільки одного Захара.

- Чи любив Обломов Ольгу? Так, але якось по-російськи: лежачи, мляво і дуже недовго ...

- Обломов любив лежати на дивані абсолютно один. Цим він незрозумілий нам, молодим сучасним читачам ...

- Обломов Ольгу любив, але не відчував до неї ніяких почуттів.

Про роман И.С.Тургенева «Батьки і діти»:

- Базаров не розуміє Миколи Петровича, хоча у них була спільна дитина.

- Базаров віддавався любові на смертному ложі.

- Базаров, як голка в стозі сіна, йде проти течії.

- Базаров - плейбой.

- Павло Петрович кожен день був бездоганно поголений і вихолощений.

- Базаров поранив палець і помер. Це означає: не лізь у чужий труп, а то свій втратиш.

Про оповіданні І. С. Тургенєва «Муму»:

- Герасим позбавлений нормативної лексики.

- Герасим підійшов до Муму і погладив її лобату потилицю.

- Муму не могла їсти, і Герасим їй допоміг.

Про повість О.С.Пушкіна «Капітанська дочка»:

- Пугачов пожалував шубу і коня зі свого плеча.

- Швабрин підняв свічку і на стінах кімнати побачив страшні морди клопів.

- Савельович просив вибачення за Гриньова на колінах у Пугачова.

Про роман М. Ю. Лермонтова «Герой нашого часу»:

- Печорін викрав Белу в пориві почуттів і хотів через її любов наблизитися до народу. Hо йому це не вдалося. Hе вдалося йому це і з Максимом Максимович.

- Їй сподобався Грушницкий, хоча він і був під шинеллю.

- Вражають його карі очі, які не сміються навіть тоді, коли сміються його інші частини тіла.

- Але на жаль! Печорін виявився не здатен до створення шедеврів чуттєвих насолод.

Про п'єсі О. М. Островського «Гроза»:

- «Кабаниха» означає в перекладі «дика свиня».

- Вона відкрита і щира, але ж всі ми не без поганих рис.

- Вона хотіла знайти собі місце до душі і знайшла його тільки в труні.