Хай буде вічною пам'ять про

 воїнський подвиг студентів, про життя та

працю діітівців у ім’я Перемоги!

Шановні відвідувачі сторінки!

До 75-річчя з дня Перемоги ми підготували уривки зі спогадів співробітників та студентів про історію ДІІТу та бібліотеки у ті важкі часи.

У 1941 році німецько-фашистські війська, прорвавши оборону Радянської армії, стрімко наступали на Дніпропетровськ. Начальник інституту В. А. Лазарян отримав наказ про евакуацію до Сибіру. На територію ДІІТу прийшов товарний поїзд. Весь особовий склад навчального закладу був мобілізований на вантажні роботи. Цей тягар ліг на плечі насамперед студентів другого курсу, тому що 700 старшокурсників стали курсантами артилерійського училища. Намагалися вивезти найцінніше: бібліотеку, електрообладнання, верстати, навчальні й наукові лабораторії. Евакуювалися також викладачі із сім’ями.

Виконуючою обов’язки завідуючої бібліотекою та відповідальною за евакуацію було призначено Раїсу Олександрівну Киреєву (працювала в бібліотеці з 1936 по 1956 рр.). За її спогадами: «…підручники, довідники, художню літературу сортували та зв’язували старими простирадлами у великі тюки, складали до вантажних вагонів; добре, що залізнична колія підходила до навчального корпусу. Разом зі мною поїхали двоє дітей. За три тижні виснажливої подорожі ешелон прибув до Новосибірську. Співробітників розмістили в бараках. Майже два роки поневірянь, холодний та голодний час перебування в евакуації. Для отримання продуктових карток і студенти, і співробітники мали працювати на заводах по 12 годин».

…ДІІТ поновив свою роботу у звільненому від окупантів Дніпропетровську в кінці 1943 року, коли фронт був ще поряд. Діітівець Микола Мусійович Авраменко почав навчання на механічному факультеті в 1939 р., а закінчував вже після війни. Ось його вірші:

Гуртожиток нам здавався раєм:

У нім – вода, у кухні – піч,

Яка горіла день і ніч.

Були тоді на хліб голодні,

На той, що смітимо сьогодні.

В їдальні не було склянок,

З консервних чай пили банок.

А гардероб такий «багатий»:

Піджак і галстук на кімнату.

День Перемоги 1945 року у студентському містечку став справжнім святом. 1250 студентів, які мешкали в гуртожитку (у старому навчальному корпусі) ввечері організували імпровізований концерт. Співали про фронтову дружбу, про біль і втрати, про радість і щастя відновленого життя.

За книгою: Куліш А.І. Легенди ДІІТу – 2-ге вид., переробл. і доповн. – Д.: Вид-во Дніпропетр. нац. ун-ту залізн. трансп. ім. акад. В. Лазаряна, 2010. – 659 с.