Емоції зимового лісу

Зимові досвітні сутінки... Дерева міцно сплять, занурившись в снігові замети. Земля відпочиває під білим серпанком, оздобленим мереживом пташиних та мальованими ланцюжками звірячих слідів. Тихо в лісі, тільки іноді мороз постукує по стовбурам дерев. Ось, злякавшись досить гучного тріску, з лапатої сосни знялася велика пухнаста сіра куля і з голосним мугуканням чкурнула в хащі, зачіпаючи гілки і струшуючи з них сніг. Сова…

Поволі розвиднюється. Багряне сонце виглядає з-за обрію, забарвлює небо в холодний рожевий колір. Буде морозно.

Ліс прокидається. Десь несміливо цвірінькнула синичка, їй вторила ворона, застрекотіла сорока. Рипнув сніг під ногами якогось звіра. Вовк? Лось? Вслід йому зацокотіла розбуджена білочка, спритно перестрибнула з гілки на гілку, скинувши вниз цілу шапку снігу.

Сонце все вище, заграло, запалило сніги сліпучо-білим. З дерев тихенько спадає сріблястий іней, іскриться, танцює у повітрі, спалахуючи діамантами на сонячному промінні. Ліс ожив та сповнився звуками. Хруснула суха гілка – це пробігла, пружно вистрибуючи, косуля, застукав дятел. З берези, посвистуючи, знялася зграйка снігурів і зникла між деревами.

Але зимовий день короткий. Довгі сині тіні лягли на сніги, сідаюче сонце затягли зловісні чорні хмари. Вночі буде хуртовина. Лісовий народ хутко ховається по своїм домівкам від непогоди. Ось перший порив вітру, страшенно завиваючи, зірвав і закрутив сніжне покривало. В ту же мить повалив величезний колючий сніг. Сніжинки швидко кружляли в повітрі, боляче сікли все, що зустрічали на своєму шляху. Дерева стогнали. Десь в глибині лісу заспівав свою страшну сумну пісню зголоднілий вовк. Ні, не вполює він нічого, поховалися всі глибоко в свої нірки і носа не висунуть в таку завірюху! Доведеться лягати голодним…

…Хуртовина закінчилась також раптово, як і почалась. Хмари розійшлися. На небі висипала та замерехтіла сила-силенна холодних зимових зірок. Вони байдуже дивилися зверху на білу крижану пустелю, по якій понуро брів сумний голодний вовк, роняючи в сніг дрібні пекучі крижинки сліз …

В лісі знову запанувала тиша. Не ворухнуться дерева, не рипне сніг під чиїмись швидкими кроками. Тільки іноді в дзвінкій крижаній тиші розноситься моторошний регіт. Це сова, володарка ночі, безшумно кружляє вночі серед дерев. Тільки їй відомо, що відбувається в нічному лісі.

Спить зачарований ліс, завмер в очікуванні весни…

Автор Брюховецька О. О., бібліотекар 2 категорії

Для більш емоційного сприйняття даної художньої замальовки рекомендую скористась музичними композиціями:

• Посилання на музичні композиції: Вівальді “Пори року. Зима” https://zvukipro.com/priroda/392-zvuki-zimnego-lesa.html
• Звук зимового лісу – музика для театру https://megapesni.cc/classical/43575-vivaldi-vremena-goda-zima.html

Література з даної теми присутня в фондах і колекціях Бібліотеки ДНУЗТ.

Посилання на Е-каталог      http://ecat.diit.edu.ua/cgi-bin/irbis64r_12/cgiirbis_64.exe?C21COM=F&I21DBN=DB2&P21DBN=DB2

821.111(73)'06-31

Д 41

Джіо, Сара.

Ожинова зима [Текст] / С. Джіо ; пер. з англ. Ю. Костюк. - Харків : Віват, 2018.

821.161.2'06-1

Н 39

Небесенко, Юлія.

Зимова казочка [Текст] / Ю. Небесенко. - Дніпро : Середняк Т. К., 2018

59

Д 43

Дзюбак, Емілія.

Рік у лісі [Изоматериал] / Е. Дзюбак. - Львів : Вид-во Старого Лева, 2017

821.111'06-312.9

Г 19

Гантер, Ерін.

Ліс таємниць [Текст] / Е. Гантер ; пер. з англ.: К. Дудка, О. Українець. - Харків : АССА, 2019

84(4ФІН)6-445

Я 65

Янссон, Туве.

Зима-чарівниця [Шрифт Брайля] : у 2-х книгах. Кн. 1 / Т. Янссон ; Фонд родини Нечитайло. - К. : [б. и.], 2016