До уваги користувачів
25 листопада виповнюється 95 років від дня народження
відомого фантаста Пола Андерсона.
Бібліотека підготувала для вас виставку книг та сторінки його біографії
Пол Андерсон (повне им’я — Пол Уільям Андерсон / Poul William Anderson) народився у 1926 році в родині вихідців із Данії, чим і пояснюється незвичне для англійської написання його імені — Poul.
Перша спроба пера відноситься до років навчання Андерсона на фізичному факультеті університету Міннесота в Міннеаполісі. Саме тоді, у середині 40-х років, кілька його оповідань опублікував знаменитий журнал «Astounding Science Fiction», який очолював тоді не менш знаменитий Джон В. Кемпбелл. Такий ранній успіх на літературній ниві відвернув молоду людину від фізики, за якою він спеціалізувався і захистив диплом. Андерсон якось мовив: «Я вирішив почекати з фізикою і посидіти рік-другий за друкарською машинкою». Цей «річок», на превелику радість любителів, розтягнувся більше ніж на півстоліття. Перша публікація Андерсона в НФ – оповідання "Завтрашні діти" (1947 р.), написаний спільно з Ф. Н. Уолтропом.
Перший роман Андерсона «Мозкова хвиля» побачив світ у 1954 році, а потім на читача обрушилася буквально лавина романів, повістей та оповідань. Звичайна «норма» письменника — дві-три книжки на рік. Творчі інтереси Андерсона надзвичайно різнобічні.
З-під його пера виходять дитячі та науково-популярні книги, авантюрні романи та детективи, переробки та переклади середньовічних скандинавських саг та, звичайно, науково-фантастичні романи, повісті, оповідання. Серед романів простежуються два цикли. Перший — про Галасоціотехнічну Лігу та космічного торговця Ніколаса Ван Рійна: «Війна крилатих людей» (1958), «Торгаш — завжди торгаш» (1964), «Зловмисники» (1966), «Сатанинські ігри» (1969), «Міркхейм» (1977), "Книга воріт бурі" (1978). Другий цикл присвячений пригодам агента Земної імперії Доменіка Фландрі: «Віддайте нам зірки» (1959), «Землянин, геть звідси» (1960), «Травнева орбіта» (1961), «Агент Земної імперії» (1965), «Мічман Фландрі» (1966), "Пекельний цирк" (1970), "Лицар Фландрі" (1974), "Імперська гра" (1984).
Андерсона як письменника-фантаста насамперед турбують наукові проблеми. Це і польоти в космос («Довгий шлях додому» - 1954, «Після Судного дня» - 1963, «Тау нуль» - 1970), і подорожі в часі («Патруль часу» - 1961, «Танцівниця з Атлантиди» - 1971) , і антропологія, і етика, не кажучи вже про фізику, яка так чи інакше є у всіх науково-фантастичних творах письменника. Нерідко Андерсон черпає свої ідеї з історії, яку, треба віддати йому належне, він знає професійно глибоко: «Хрестовий похід у небеса» (1971), «Танцівниця з Атлантиди», трилогія про Останній вікінг (1981). Остання, щоправда, має швидше авантюрно-історичний, ніж фантастичний характер. . А ось роман «Буря літньої ночі» (1974) належить до жанру так званої «альтернативної історії»: що могло б бути, здобувши у громадянській війні в Англії перемогу не пуритани, а роялісти.
Для творчості Андерсона особливо характерне захоплення міфами та переказами різних народів і в першу чергу скандинавськими: романи «Зламаний меч» (1954), «Сага про Хольва Краки» (1973), повість «Діти водяного царя» (1973).
Про художній рівень творів усіх цих жанрів говорить перелік отриманих Андерсоном нагород: йому сім разів присуджувалась премія «Хьюго», тричі — премія «Неб'юла», 1978 року він отримав премію «Гендальф», або, як вона називається офіційно, Меморіальну премію Джона Р .Р. Толкіна.
Як зазначив одного разу відомий редактор, письменник і критик Деймон Найт, «…серед мислителів Андерсона можна віднести до раціоналістів, а серед письменників — до романтиків. Таке парадоксальне поєднання виявилося дуже плідним».
Пол Андерсон помер від раку 31 липня 2001 року у власному будинку під Сан-Франциско. У Андерсона залишилася дружина Карен, яка часом виступала як його співавтор. Зять Андерсона також відомий фантаст Грег Бір
За матеріалами сайтів:
Про нього: https://fantlab.ru/autor28 ; https://www.livelib.ru/author/6629-pol-anderson
читати книги онлайн: https://knijky.ru/authors/pol-anderson
