1401


Шановні відвідувавчі сторінки!

14 січня відзначаємо 85 років українському письменнику, журналісту, поету і кіносценаристу 

Євгену Пилиповичу  Гуцало


Хронологічна таблиця життя Євгена Гуцала


Народився 14.01.1937 с. Старий Животів, Вінницька обл., СРСР

Помер    04.07.1995  м. Київ, Україна

Хронологія життя    

1959 - закінчив Ніжинський педагогічний інститут, історико- філологічний факультет.;

1961 - почав працювати у "Літературній Україні".;

1962 - виходить друком перша книга Гуцала "Люди серед людей".;

1969 - виходить друком збірка віршів для дітей "У лелечому селі".;

1981-1984  - пише трилогію "Позичений чоловік".;

1985 - отримує Шевченківську премію за книги для дітей "Саййора" та "Пролетіли коні".

Цікаві факти    Євген Пилипович Гуцало є автором кіносценаріїв, за його творами відзнято декілька фільмів, зокрема "Парад Планет" та "Солом'яні дзвони".

Поміж значного пласту прозових творів, які прославили письменника Гуцала, автор залишав місце і для поезії, яка ставала його віддушиною, пристановищем серця


Вірші Євгена Гуцало

* * *

Ми живемо отут, на землі, край Чумацького битого шляху,
на узбіччі, де пахне полин і блакитний чебрець,
де кропива глуха вироста із космічного праху,
де на пил обертається Місяця срібний вінець.

Край Чумацького Шляху живемо — у зорях пшениці,
живемо у вівсяних, ячмінних та житніх зірках.
Із блакиті небесної маємо рубані лиця.
Вени, наче пороги дніпровські, гудуть на руках.

Нам ріднею доводиться скіфська, з піщаника, баба,—
Скільки мали і маєм рідні у ковильних степах!
Цю рідню не убити нікому, й цей степ не загарбать,
і не стерти кургани, насипані в наших серцях.

Кожен з нас — мов курган край Чумацького битого Шляху,
де поховано списи, щити і двосічні мечі,
Де поховано коней, волів, де поховано птахів,
що поховані, прагнуть однак позбиратись в ключі.

Кров, як магма скипає у жилах. Темнішають лиця,
блискавками зміїться журба на солоних губах,—
бо комета з хвостом пролітає, немов кобилиця,
По євшаном пропахлих далеких небесних горбах.

Наші чола високі, немов степові небосхили,
і по цих небосхилах, що криють розгадку буття,
час-шуліка летить на твердих перетрудженних крилах,
час-шуліка летить, і немає йому вороття.

Наші груди — це гнізда для грецьких міфічних грифонів,
що уперто для вічності наші серця бережуть.
Простір має кордони.Та час був завжди безкордонний —
у майбутнє з минулого наша прослалася путь.

Наша мить — це краплина, в якій віддзеркалилась вічність.
Вічність — присуд природи, якому підвладні усі.
Край Чумацького Шляху жили і живем на узбіччі,
в галактичному поросі, на галактичній росі…

* * *

Взимку
я назвав тебе квіткою. І навесні
ти зелене пагіння пустила угору
і зацвіла. Прилетіли пташки,
посідали на плечі твої, защебетали.

* * *

Запилені музейні черепки,
голки з кісток, німі кремінні стріли
і витесані з каменю віки,
які аж до сьогодні долетіли…
Кремінну ніжність, глиняну любов,
камінну ласку годі тут шукати,
бо нелукаві пращури, либонь,
не вміли їх на огляд виробляти.
Зате ножів тупих кремінний ряд
у вигаслих вогнях чужої крові —
як експонати ніжності, лежать,
як втілення безмовної любові.

***

ГРУДНЕВИЙ БУГ

Грудневий Буг ще не замерз.
Повільно
Гойдає в берегах свинцеві хвилі.

Ген

Із гіпсу виліплена дівчина
Чаїно руки склала, і здається,
Що, забажавши простору і лету,
Вона здійметься з п’єдесталу.

На мосту

Стоять закохані і пильно-пильно
Вдивляються у чисту течію,
Немов щось там побачили.

Трамваї

Провозять мимо них байдужі посмішки
І ввічливі слова, по суті незначущі.
Жінка,
Із глодом губ, крикливо нафарбованих,
Теж глянула у річку і плечима
Здивовано знизала. А лисиця,
Що обвилась у неї біля шиї,
Скляними блиснула очима…

Як багато

Побичить можна на поверхні річки,
Що зовсім чиста, в холода грудневі, –
Коли кохаєш!


Більше віршів на сайті: http://poetyka.uazone.net/hutsalo/

Біографія: https://dovidka.biz.ua/yevgen-gutsalo-biografiya-korotko/

http://www.knyga.in.ua/index.php/inshe/biohrafii/222-yevhen-hutsalo


На абонементі художньої літератури ( к.167) на вас чєкають книги  -  збірки оповіданнь, романи,  повісті знаного українського автора.