2908

Шановні користувачі!

Сьогодні пропонуємо вам добірку матеріалів до 100-річчя від дня народження відомого автора гострого слова Павла Глазового


Павло Прокопович Глазовий (30 серпня 1922, Новоскелюватка — 29 жовтня 2004, Київ) — український поет-гуморист і сатирик.

Народився 30 серпня 1922 року в селі Новоскелюватка (нині Казанківського району, Миколаївської області) в сім’ї хлібороба. Вчився у Новомосковській педагогічній школі на Дніпропетровщині. Після закінчення педагогічної школи у 1940 році був призваний служити в армії. Учасник німецько-радянської війни. Після війни навчався в Криворізькому педагогічному інституті, де його запримітив Остап Вишня. Письменник почав опікуватися подальшою долею талановитого юнака, подбав про те, щоб його перевели навчатися у Київ. 1950 року закінчив філологічний факультет Київського педагогічного інституту імені О. М. Горького. У 1950–1961 роках — заступник головного редактора журналу «Перець», згодом заступник головного редактора журналу «Мистецтво». Жив у Києві на вулиці Льва Толстого, 25. Помер 29 жовтня 2004 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 49б).


Цікаві факти з життя

Павло Прокопович писав по 5–7 усмішок в день.

Автор 13 книжок сатири та гумору, 8 книжок для дітей.

Закінчив філологічний факультет Київського педінституту імені Горького і був дуже закоханий у літературу. В нього була своя бібліотека.

Пережив голодомор, на його очах померла голодною смертю молодша сестричка.

Пройшов Велику Вітчизняну і повернувся додому з трьома бойовими орденами, які… одразу пороздавав сусідським дітлахам.

Глазовий пережив нелюбов радянської влади. Партія боялася гострого пера Глазового і тримала його увесь час під ковпаком. Та заборонити Павла Прокоповича не могли. Його усмішки дуже любив народ.

Великий гуморист жив на вулиці великого романіста Льва Толстого в Києві досить скромно. Найбільше багатство – книги. Був не лише гарним співрозмовником, а ще й Кулінаром.

В дитинстві мріяв стати учителем української мови.

Після війни Павло Глазовий навчався в Криворізькому педагогічному інституті, де його і запримітив Остап Вишня. Письменник почав опікуватися подальшою долею талановитого юнака і подбав про те, щоб його перевели навчатися у Київ.

Глазовий писав тексти для виступів дуже популярних тоді персонажів – Тарапуньки і Штепселя.

Особисте життя гумориста не склалося. З першою дружиною Нелею (яка була молодша на 8 років) прожили 25 років, але потім розлучилися. Син Андрій залишився жити з батьком, а донька Олександра – з матір’ю. Згодом одружився вдруге. Проте цей шлюб тривав лише рік. І син, і ті, хто добре знав Павла Прокоповича, кажуть, що гуморист у звичайному житті був досить складною людиною. Безкомпромісною і гострою, як його твори…

Павло Глазовий був знайомий з Юрієм Нікуліним.

Невичерпними джерелами творчості гумориста є скарби живої мови, іскристі перлини народної мудрості. Гумор Павла Прокоповича — доброзичливий, веселодайний. Байкам притаманні дотепність й влучність. Чимало байок та мініатюр мають риси народного анекдоту. Його твори з задоволенням виконують майстри слова, народні артисти А. Литвинов, А. Паламаренко, а ще раніше лунали вони з вуст Андрія Сови. Творчість П. П. Глазового — життєдайна, вона є завжди відкритою сторінкою веселої вдачі українського народу, його доброго настрою.

У місті Білій Церкві створено Міжнародний благодійний фонд імені Павла Глазового. 8 листопада 2011 року в Києві, на будинку по вулиці Льва Толстого, 25, де з 1951 по 2004 рік жив і творив поет-гуморист, встановлено гранітну меморіальну дошку. В 2016 році у місті Кривий Ріг на честь письменика була названа вулиця.


“Вічна Україна”

Дивлюся я телевізор.
Виступа мужчина,
А за ним – великі букви
НОВА УКРАЇНА.
Після нього другий, третій
З жаром молодецьким
Викладають кислі мислі
Суржиком донецьким.
Що ж це, браття, за країна –
Нова Україна?
Із якого вона роду,
Племені й коліна?
Чом про неї не чував я
На школярській парті?
Де вона, в якій півкулі,
Покажіть на карті.
Покажіть мені, будь ласка,
Де її столиця.
Виявляється, на карту
Нічого дивиться.
Це зібрались на конгресі
Ринкові герої,
Щоб творити Україну
Нову зі старої.
Так, немовби Україна –
То для них як шапка.
Зняв з макітри рвану-драну,
Викинув і – крапка.
Люблять щирі українці
Україну-неньку,
А комусь вона набридла,
Подавай новеньку…
Діячі всіляких партій,
Члени й активісти!
Улаштовуйте конгреси
І збирайте з’їзди,
Засідайте, викидайте
Гроші на наради,
Щоб пробитись, проштовхатись
Ліктями до влади,
В боротьбі за привілеї
Лізьте хоч на стіни,
Та при тім не поминайте
Всує України.
Вас не стане, й нас не буде
В цім безладнім світі,
А Земля її нестиме
По своїй орбіті,
Бо вона – не знак на карті,
А творіння Боже.
Ні новою, ні старою
Звать її негоже.
Що для неї колотнеча
Ваша політична?
Ви тут гості тимчасові,
Україна – вічна.


“Мій Пегас”

Став сатириком давно я.
В той далекий ранній час
Дуже весело брикався
Мій крилатенький Пегас.
Я і плакав, і сміявся,
І любов була, й злоба…

Потовкли мого Пегаса
Так, що ледве шкандиба.
Обчухрали гриву й крила,
Обчикрижили хвоста —
Заїдали, що сатира
Несучасна і пуста.

Ні, сатирикам потрібні,
Дорогі брати мої,
Не Пегасики крилаті,
А рогаті бугаї.
Серед критиків безстрашно
Гарцювати міг би я.
Хай би спробував хто-небудь
Зачепити бугая!


“Золота Простота”

«Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива…» —
Лунають другу сотню років
Прості Тарасові слова.
Тепер в поета молодого,
Буває, знайдеш викрутас
І не второпаєш нічого,
Хоч прочитаєш десять раз.
То не новаторства ознаки,
Таке якраз тоді бува,
Коли у голові писаки
Сердитий вітер завива…


“Чудесна бритва” 

Чоловік як сяде бритись,
Так і почалося:
— Ну й дере ж клятюща бритва!
Просто рве волосся…

І не витримала жінка:
— Це вже ти нечесно…
Я картоплю нею чищу —
Так бере чудесно…


“На суді”

— Живете ви з чоловіком
Ось уже десятий рік.
То чого ж вам розлучатись?
— Бо дурний мій чоловік.
— А тоді, коли йшли заміж,
Знали ви про це тоді?
— Ні, не знала, — каже жінка
И посміхається судді.
Чоловік підскочив з місця
Усього його трясе:
— Ви не слухайте, будь ласка.
Хай не бреше. Знала все!


За матеріалами сайтів:

https://gumoreska.in.ua/pavlo-glazovyj-biografiya/

https://www.pisni.org.ua/persons/1425.html

Відео: https://www.youtube.com/watch?v=5P5Lph1d9j8


Запрошуємо шанувальників творчості Павла Глазового на виставку 

до абонементу художньої літератури (к. 167)!