Спасибі солдати, за подвиг століть,

Якому нема і не буде ціни.

За право і щастя любити, і жити

І сіяти жито на мирні лани.

А роки летять, як сніг сивини.

І юність не вернеш з війни.

А ваша зоря безсмертна горить,

Як в битвах врятований світ.

Згадай, солдате, вогнища минулі,

Згадай той час у виблиску заграв,

Як від напасті, від лихої кулі

Ти рідний край собою затуляв.

Колишні рани не стихають й нині,

Несе літа несмертна течія!

Згадай, солдате, як ти у Берліні

На вічний мир вписав своє ім’я.

Уклін тобі, солдате Батьківщини,

За подвиг, що озорює світи.