До 300-річчя Григорія Сковороди
Видатний український філософ-містик, богослов, поет та педагог був чи не найцікавішою постаттю історії українського духу.
“Мандрівна академія”, “людина-університет” своєї епохи. Це про Григорія Сковороду.
За життя Григорій Сковорода не видав жодної книги. Натомість, читачі його шукали самі, масово читали та цитували, переписували рукописи та пропагували їх.
Цікаві факти із життя відомого українського філософа
- Народився Григорій Сковорода на Полтавщині у родинні спадкових козаків.
- Про точну дату народження світ дізнався лише через 200 років після народження філософа. Саме тоді дослідники віднайшли в одному із листів Сковороди згадку про святкування власного дня народження.
- Григорій Сковорода мав виняткові здібності до навчання. Вже у 16 років вступив до Києво-Могилянської академії – першого вищого навчального закладу в Україні. Вивчав латинську, грецьку, церковнослов’янську, польську, німецьку та інші мови. Грав на сопілці, флейті, скрипці, гуслях, лірі, бандурі.
- Проте вищої освіти так і не отримав.
- Працюючи педагогом у Харківському колегіумі, мав власну систему оцінювання. Замість балів він писав справжні вироки: «вельми туп», «справжнє безглуздя», «досить гострий», «звєро квостроє» тощо.
- Його називають зачинатилем жанру байки.
- Писав твори переважно староукраїнською та латинською.
- Надавав перевагу особистій духовній свободі. Філософські трактати присвячував переважно етиці. А головним сенсом людського існування вважав самопізнання.
- Відстоював права людської особистості в кожній людині, що на ті часи означало сильну демократичну тенденцію. Відкрито засуджував московських гнобителів.
7 цікавих фактів про Григорія Сковороду та його поради
Сковорода — учень-індиго
Відомо, що Григорій Сковорода народився в козацькій родині, де дбали про освіту дітей: його старший брат Степан навчався в Польщі, а Григорій вже з 7 років пішов здобувати освіту в початкову дяківську школу. Сьогодні таку дитину назвали б "індиго", адже, окрім шкільної науки, малий Григорій мав багато гуртків, зокрема навчався музичної грамоти та гри на інструментах, був солістом у церковному хорі. А у 16 років Григорій вступив до Києво-Могилянської академії, де опанував 5 іноземних мов.
Порада від Сковороди: "Вони такі: знання грецької і римської літератури, яке дається нічними заняттями, втеча від юрби і мирських справ, зневага до багатства, піст і помірність, коротше — зневажання плоті, щоб здобути дух".
Філософ у своїх листах радив, як досягти успіхів у навчанні.
Сковорода — студент-хіпстер
У Києво-Могилянській академії Григорій Сковорода навчався з перервами близько 10 років. Проте так і не отримав диплом про вищу освіту. А все через те, що він найбільше цінував власну свободу і брав участь у багатьох проєктах. До прикладу, філософські студії йому довелося перервати на кілька років, щоб співати у придворній царській хоровій капелі.
Як і годиться хіпстеру, Сковорода зневажав високі титули і посади. За переказами, він зверхньо і самовпевнено відповів імператриціКатерині II, коли та запитала, чому він їй не вклонився: "Не бажав я тебе бачити, ти сама захотіла на мене подивитися. А як же ти мене роздивишся, якщо я перед тобою удвоє зігнуся?"
Сковорода — вчитель-змінотворець
Свою кар’єру педагога Сковорода розпочав у колегіумі в Переяславі, де він викладав поетику. Але поет робивце за власною програмою, нехтуючи усталеними методами, тож невдовзі його звільнили. Так, в середині 18 століття Сковорода застосовував принцип "вербальних оцінок" – ставив учням не бали, а писав короткий фідбек на завдання учнів. Попри відверті коментарі Сковороди, студенти його дуже любили та поважали.
Згодом, коли Сковорода викладав у Харківській колегії, він запрошував студентів до себе додому та мав з ними дружні стосунки. У своїй педагогіці філософ спирався на принцип природності. Казав так: "Яблуню не вчи родити яблука: вже сама природа її навчила… Учитель і лікар — не лікар і вчитель, а тільки служитель природи".
Сковорода — новатор профорієнтації
Григорій Сковорода найбільше відомий своєю філософією "сродної праці". Але в тічаси ця ідея була бунтівна і новаторська, адже батьки завжди вважають, що знають краще за дітей, який фах престижний і успішний.
Порада від Григорія Сковороди: «Цілком мертва людська душа, яка не вдалася до свого природного діла… Я безнастанно говорив це молодим, щоб випробовували свою природу. Шкода, що батьки не карбують цього на серці своїм синам. Звідси-бо й буває, що військову роту веде той, хто повинен би сидіти в оркестрі».
Філософ наполягав, що слід робити в житті те, що приносить людині радість і щастя.
Сковорода – чайлдфрі
Григорій Сковорода свідомо не пов’язував себе шлюбом та родинними обов’язками. Кажуть, що він навіть коли втік з-під вінця в день свого одруження. Але ми не знаємо, чи це правда.
Окрім того, Сковорода мав дуже глибоке розуміння виховання дітей. Сучасним батькам Сковорода радить: "Є два головних батьківських обов’язки: благо родити і благо навчити". Роль батьків він порівнював з деревом та плодами: "Як від яблуні соки до гілок її течуть, так батьківський дух і норов переходить до дітей, аж поки ті не відійдуть і самі не вкореняться".
Сковорода — сучасний коуч
Григорій Сковорода мав багато конфліктів із представниками влади й тодішніми управлінцями. Тому він вирішив навчати свого найкращого учня Михайла Ковалинського дистанційно. Сковорода писав йому листи, у яких давав настанови та мотивував Михайла в дусі сучасних коучів — підбадьорював, пише, що вірить у сили і талант свого учня: "Вправи через помилки ведуть нас до витонченості письма".
Порада від Сковороди: "Хто думає про науку, той любить її, а хто її любить, той ніколи не перестає учитись, хоча б зовні він і здавався бездіяльним". "Не розум із книг, а книги із розуму народилися. Хто очистив свій розум чистими роздумами про істину, той подібний до дбайливого господаря, що викопав у своєму домі джерело чистої води".
Філософ спонукав учня мислити, а не зазубрювати науку з книжок.
Сковорода — мандрівний блогер
У мандрах Григорій Сковорода провів понад 20 років: він зупинявся у своїх знайомих та учнів, спав по 4 години на добу, грав на сопілці та багато писав, хоча за життя не видав жодної книжки. Тож, можна сказати, що він досяг вершини майндфулнесу – вмів насолоджуватися кожною миттю життя.
Порада від Сковороди: "Шукаємо щастя по сторонах, по віках, по странах. А воно скрізь і завжди з нами, як риба у воді, так ми в ньому. Не шукай його ніде, коли не знайдеш скрізь. Воно преподібне до сонячного сіяння: відкрий тільки вхід йому в душу свою".
За матеріалами Інтернет та сайту:
У відділах бібліотеки(к. 262, 167) створено виставки до
ювілею визначної особистості. Запрошуємо на перегляд!
