Заради доступності знань…


Наукова бібліотека як складова розвитку університету


Головна характерна риса діяльності Бібліотеки – це визначення інтелектуальних інформаційних технологій стратегічним вектором її функціонування, ідеологемою її розвитку та неодмінною умовою існування.

Місія Бібліотеки – максимально якісне задоволення інформаційних потреб університетської спільноти у навчанні, наукових дослідженнях, педагогічній та адміністративній практиках шляхом надання ресурсів і послуг та створення інформаційних продуктів.

Візія Бібліотеки – мультиресурсний та мультисервісний центр інтегрованого інформаційного високоякісного забезпечення навчального і наукового процесів університету та науково-експериментальна лабораторія із цифрових ініціатив науково-освітніх комунікацій.

Ключові цінності:

• Користувач як особистість;

• Інформація та знання;

• Творчість і лідерство;

• Професіоналізм;

• Культурна та громадянська ідентичність.

У 2021 році з метою модернізації мережі закладів вищої освіти Кабінет Міністрів України своїм рішення від 31 березня 2021 р. №258-р утворив Український Державний Університет Науки і Технологій (УДУНТ), об’єднавши Дніпровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна (ДНУЗТ) та Національну металургійну академію України (НМетАУ). Відповідно, об’єднались і дві науково-технічні бібліотеки.

З історії вузів відомо, що обидва вони були створені у 1930 році, в період індустріалізації, для забезпечення розвитку народного господарства якісними інженерними кадрами. Протягом 1930-1993 рр. навчальні заклади мали відповідно назви Дніпропетровський інститут інженерів транспорту (ДІІТ) та Дніпропетровський металургійний інститут (ДМетІ). У 1993 році вузи отримали новий статус і стали Дніпропетровським державним технічним університетом залізничного транспорту (ДДТУЗТ) та Державною металургійною академією України (ДМетАУ). Згодом виші стали Національними: ДІІТ у 2002 році отримав назву Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту та ім’я академіка В. Лазаряна (ДНУЗТ), а ДМетІ з 1999 року стала НМетАУ.

Багато років бібліотеки цих вишів йшли паралельно, формуючись як осередки навчання, науки та культури. Відповідаючи на запити своїх академічних спільнот, активно розвивалися традиційні процеси комплектування галузевих фондів, обробки, класифікації, систематизації, збереження й популяризації документів та промоція читання. Періоди розквіту змінювались на темні часи «чищення» кадрів: як звільненням «політично нестійких» співробітників, так і виключенням «ворожої та застарілої» літератури з фондів Бібліотек.

Друга світова війна принесла бібліотекам значні втрати літератури та зміни колективу. Так, і ДІІТ, і ДМетІ понад два роки перебували в евакуації (серпень 1941 – листопад 1943 рр.); виїхала значна частина викладачів й співробітників, зокрема й бібліотекарів. Транспортний вуз перебував у Новосибірську, а Металургійний інститут було евакуйовано до Магнітогорську. Холод і голод відчували наші люди у вимушеному вигнанні, щоб отримати продовольчу картку, всіх змушували відпрацьовувати декілька змін на заводах. Єдиним місцем для перепочинку стала бібліотека, де постійно горіло світло (іноді лише декілька свічок) та топилася піч, була література для навчання. Тут студенти навчалися, спілкувалися і відпочивали, а викладачі готувались до лекцій. Бібліотекарки віддано допомагали своїм читачам – і книгою, й теплом, і добрим словом підтримки.

Навчальні заклади, як і вся країна, вистояли у важкі роки відступів і втрат, продовжили справу підготовки кадрів для вітчизняної промисловості як у залізничній, так і в металургійній галузі. До 1947 року відновлення інститутів було майже закінчено і до 1950 року – двадцятиліття заснування вишів – інститутські містечка були цілком відновлені. Чимало сил було витрачено на відновлення книжкового фонду та організацію бібліотечного обслуговування. Робота велась під певним ідеологічним тиском, вимагала виконання партійних директив, наказів, розпоряджень. Дуже суворими були вимоги до бібліотекарів дотримуватись дисципліни; за прогул або навіть запізнення на роботу «справа» передавалась до суду.

У 50-70 роки ХХ ст. в ДІІТі було побудовано новий навчальний корпус, студентський гуртожиток, стадіон, басейн, спорткомплекс, Обчислювальний центр. Металургійний інститут також побудував два нових корпуси, відкрив нові факультети та лабораторії. Значно збільшився книжковий та журнальний фонд Бібліотек, вони стали Науково-технічними. Потреба в читанні, попит університетської спільноти на літературу були неймовірно високими. Пункти бібліотечного обслуговування працювали з 8.00 до 23.00. Черги за книгами – прикмета того часу.


За часів «відлиги» у 70-80 роки колективи Бібліотек приймали активну участь у соціалістичних змаганнях, підвищували кваліфікацію, працювали на сільських господарських роботах, приймали участь у спортивних змаганнях та художній самодіяльності вузів. Створювались нові відділи та підрозділи, для зручності читачів бібліотекам надавались нові приміщення та техніка для розвитку процесів автоматизації. Фонди поповнювались актуальними вітчизняними і зарубіжними виданнями. Популярними стали великі та «камерні» заходи з популяризації читання – конференції, зустрічі з письменниками, літературні вечори тощо. Для покращання компетентностей бібліотекарів проводився постійний обмін досвідом на семінарах та конференціях.

З початком нового тисячоліття Бібліотеки отримали новий вектор розвитку – опанування світу інформаційних технологій та новітніх комунікацій, що докорінно змінило роботу з академічними спільнотами (студентами, викладачами, науковцями) як користувачами інформації. Фахівці бібліотечної справи у ХХІ ст. навчаються самі та навчають своїх читачів новітнім засобам спілкування у всесвітній мережі, в тому числі в умовах дистанційності та глобального поступу Відкритої науки і Відкритої освіти.

Нині об’єднана Наукова Бібліотека УДУНТ є однією з найбільших бібліотек закладів вищої освіти України. Вона обслуговує за єдиним читацьким квитком більше 10 тисяч читачів. На початок 2022 р. загальна площа об’єднаної Наукової бібліотеки становить 4422 м2. У своєму складі має 8 відділів, 10 абонементів, Медіа-зал та 9 читальних залів на 595 посадкових місць. Бібліотечний фонд, що налічує близько 1,5 мільйони примірників друкованих і електронних видань, є універсальною базою для навчального процесу та наукових досліджень. Фонди не обмежуються лише навчальною літературою, а містять наукову та художню літературу, енциклопедичні та довідкові видання, словники, збірники законодавчих матеріалів, нормативно-технічну документацію, рідкісні науково-технічні видання, спеціальні види науково-технічної літератури, дисертації та автореферати, неопубліковані матеріали, періодичні та інформаційно-бібліографічні видання.

До уваги користувачів – доступи до численних баз даних повнотекстової, бібліографічної, наукометричної інформації.

Наукова бібліотека УДУНТ має широке представництво в інтернет – сайт (https://library.diit.edu.ua ), Facebook, Instagram, YouTube та ін.

Глобальний сценарій невизначеності, викликаний пандемією COVID-19, а з лютого 2022 р. – злочинним військовим вторгненням російської федерації, безперечно вплинули і на ЗВО України, змінивши моделі навчання, викладання та досліджень. Наукова бібліотека УДУНТ продемонструвала, як швидко вона може реагувати на зміни в освітній та дослідницькій екосистемах свого університету, в т. ч. на інформаційну підтримку змішаного та дистанційного навчання. Вектор спрямування діяльності бібліотеки – дистанційність, відкритість, удосконалення єдиного інформаційного простору бібліотеки.

В діяльність бібліотеки продовжується впровадження цифрових технологій із зосередженням бібліотечних зобов’язань на соціальній справедливості, що надає нового поштовху бізнес-моделям і форматам, які повністю використовують Інтернет, особливо відкритий доступ. Збільшуються обсяги та розширюється тематика створення інформаційних ресурсів власної генерації (представлені на сайті Бібліотеки в Електронному каталозі, Репозитарії eaDNURT, сайтах наукових журналів і конференцій, YouTube і соціальних мережах ):

  • Проекти «Залізнична україніка» і «Металургійна україніка»
  • Інформаційно-аналітична та науко метрична система ДНУЗТ «Публікаційний профіль університетської науки»;
  • фаховий журнал «Наука та прогрес транспорту» 
  • фаховий журнал «Антропологічні виміри філософських досліджень»
  • журнал «University Library at a new stage of social communications development. Conference Proceedings»
  • Віртуальні виставки, відеоролики та презентації

Інформаційна інфраструктура НБ УДУНТ – комплекс програмно-технічних засобів, організаційних систем та нормативних баз – дозволяє здійснювати дистанційну підтримку процесів навчання та досліджень. На сьогодні ми пропонуємо користувачу додатково наступні складові інформаційної інфраструктури:

  • Глобальна інформаційно-аналітична і науко метрична система «Scopus»;
  • Глобальна інформаційно-аналітична і науко метрична система «Web of Science»;
  • Інформаційна система «Норматив-Про» України (БД «Будівельні технології», БД «Смета», БД «Буд. стандарт» тощо)
  • Автоматизована бібліотечно-інформаційна система «ІРБІС»;
  • Система перевірки академічних робіт на плагіат «Unicheck» (для здійснення технічної перевірки випускних кваліфікаційних робіт на ознаки плагіату, а також організації інформаційних заходів для студентства з академічної доброчесності наказом ректора в структурі науково-технічної бібліотеки створено Сектор запобігання та виявлення плагіату)
  • Онлайн блок «Відкриті освітні ресурси» тощо

Науковою бібліотекою в цілому вирішена одна з основних задач – забезпечення максимально повного доступу до освітніх і наукових ресурсів університету, та віддалених інформаційних ресурсів, а також різноманітних сучасних послуг (онлайн і оффлайн).


Бібліотека запрошує вас, шановні читачі, поринути в цікавий, корисний та безмежний світ надбання людства – світ інформації