До уваги вчених!

Наукові публікації (статті, монографії, навчальні видання, препринти або постпринти матеріалів конференцій та інше) співробітників Дніпровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна здійснені в інших видавництвах та за умови відсутності заборони на їх розміщення в мережі Інтернет, приймаються у репозитарії ДНУЗТ та мають відповідати наступним правилам.

Автор надає у бібліотеку електронну версію роботи (розмір файлу не повинен перевищувати 512 МБ) у будь-якому форматі, але перевага віддається форматам, що наведені нижче (див. таблицю).

РЕКОМЕНДОВАНІ ФОРМАТИ ДЛЯ РОЗМІЩЕННЯ В РЕПОЗИТАРІЇ

матеріал

назва формату

розширення

Текст

Adobe PDF, Microsoft Word

pdf, доступний до копіювання, doc, docx

Презентація

Microsoft PowerPoint, Adobe PDF

ppt, pptx, pps, pdf

Таблиці

Microsoft Excel

xls, xlsx

Зображення

JPEG, GIF, PNG, BMP, TIFF

jpg, gif, png, bmp, tiff

Аудіо

FLAC, МР3

flac, mp3

Відео

Movie, MP4, Windows MediaVideo

mpeg, mpg, mpe, mp4, m4v, mov, wmv

До публікацій додається окремий файл (doc, docx), в якому необхідно вказати такі дані:

  • прізвище, ім'я та по-батькові автора (авторів) мовою оригіналу статті (з 2017 року до репозитарію вноситься один варіант написання ПІБ); відомості про автора або авторів (кафедра, структурний підрозділ, посада, ORCID автора (авторів), контактні телефони, e-mail);
  • назва роботи та ключові слова українською та англійською мовами (обов'язково), (російською або іншою мовою за бажанням автора);
  • бібліографічний опис публікації, ідентифікатор DOI або (за відсутності DOI) посилання URL, якщо е-версія статті вже розміщена в інтернеті.

В репозитарії також розміщуються тези доповідей та матеріали конференцій, які мають обсяг не менш 3-х сторінок і список використаної літератури.

Згідно з рішенням адміністрації університету підручники, навчальні посібники, монографії та інші документи, створені викладачами та науковими співробітниками в рамках наукової діяльності кафедри (для використання в навчальному та науковому процесі) треба надати до бібліотеки в кількості не менше одного примірника друкованого видання, а також його електронну версію, підтверджену авторським договором, для розміщення в репозитарії (див. посилання у вкладці «Викладачам» на сайті НТБ https://library.diit.edu.ua/uk/page/teachers. «Авторський договір на передачу невиняткових прав на використання твору»).

Електронна версія документа надається в pdf-форматі і включає в себе зображення обкладинки, титульний лист видання, повний текст, якщо є дозвіл на розміщення в мережі Інтернет автора (всіх авторів), а також видавництва або частина тексту (стаття, глава, розділ), якщо відкритий доступ до тексту обмежений, останній лист видання з вихідними даними. Якщо є обмеження доступу до документа, в репозитарії розміщуються 30 стор. публікації (обкладинка, титульний лист, зміст, дозволена частина тексту, список літератури). При відсутності е-версії документа надати дані про видання, де надруковано, а також посилання URL, якщо відомо, де розміщена ця е-версія.


Бібліографічний опис статті (приклад):

Оформляється згідно ДСТУ 8302:2015 «Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання».

Сторчак І. М., Іванов O. П. Аналіз механізмів та ефективності спеціалізованих мов функціонального програмування. Наука та прогрес транспорту. 2019. № 6 (84). С. 117–129. DOI: 10.15802/stp2019/195581.

Автори:Сторчак, Ігор Миколайович, Іванов, Олександр Петрович

Ідентифікатор авторів ORCID:

І. Сторчак: ORCID 0000-0002-8434-9765; О. Іванов: ORCID 0000-0003-1259-6377

Назва статті:

Аналіз механізмів та ефективності спеціалізованих мов функціонального програмування

Анализ механизмов и эффективности специализированых языков функціонального программирования

Analysis of Mechanismsand Efficiency of Specialized Languages of Functional Programming

Видавництво:

Дніпровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна

Анотація:

UK: Мета. Автори ставлять за мету встановити відмінності функціональних мов програмування, з`ясувати можливості найбільш популярних мов шляхом їх порівняння та аналізу. Для виявлення основних можливостей мов потрібно розглянути їх структури даних, а також сфери застосування. Виконати аналіз та порівняння прикладів із різних сфер використання мов за метриками складності текстів програм. Методика. Відібрано п’ять найпопулярніших спеціалізованих функціональних мов програмування: Erlang, Lisp, F#, Scala та Haskel. Для отримання інформації про можливості кожної мови вивчено їх структури даних, а також сфери застосування, проведено огляд офіційної документації. Експериментальну базу дослідження сформовано з текстів сучасних програмних систем, отриманих із відкритого джерела та підібраних за схожими напрямами застосування й однаковим обсягом тексту. Порівняльний аналіз прикладів програм виконано за метриками Холстеда, які розраховують за допомогою спеціально розробленого програмного забезпечення. Аналіз отриманих оцінок якості виконано графічним способом. Результати. Розроблено програмне забезпечення, яке дозволяє отримати метрики Холстеда для вхідних текстів програм на таких мовах функціонального програмування, як Erlang, Lisp, F# та Scala. Складність синтаксису мови програмування Haskel не дозволила використати метрики для оцінки тексту, тому було проведено тільки огляд можливостей за документацією. За допомогою порівняльного аналізу показано відмінність мов та окреслено сфери їх використання. Виконано порівняння прикладів різного об’єму з таких сфер використання, як задачі системного програмування, робота з графікою, математичні розрахунки, системи штучного інтелекту, веб-програмування тощо. Наукова новизна. Автори вперше провели порівняльний аналіз спеціалізованих мов за допомогою метрик складності текстів, який дозволив встановити, що мова Lisp має найменший словник і довжину коду, текст на Scala має найбільш структурований вигляд, а F# та Erlang відзначаються зайвою багатослівністю. Практична значимість. Отримані висновки та виміри допоможуть під час вибору найбільш ефективної мови функціонального програмування для вирішення конкретних завдань з урахуванням відмінностей у сферах застосування. Розроблене програмне забезпечення дозволяє виконувати виміри для різних текстів програм під час розробки та супроводу складних програмних систем.

Ключові слова: показники використання локомотивів, зменшення розмірності даних, метод головних компонент, метод аналізу ієрархій, індекс процесу, система утримання локомотивів, індекси безпеки руху


RU: Цель. Авторы ставят целью определить отличия функциональных языков программирования, выявить возможности наиболее популярных языков путём их сравнения и анализа. Для выявления основных возможностей нужно рассмотреть их структуры данных, а также сферы применения. С помощью метрик сложности текстов программ провести анализ и сравнение примеров из различных сфер использования языков. Методика. Отобраны пять самых популярных специализированных функциональных языков программирования: Erlang, Lisp, F#, Scala и Haskel. Для получения информации о возможностях каждого из языков изучены их структуры данных, а также сферы применения, проведен обзор официальной документации. Экспериментальная база исследования сформирована из текстов существующих программных систем, полученных из открытого источника и подобранных по схожим направлениям применения и одинаковым объемам текста. Сравнительный анализ примеров программ выполнен по метрикам Холстеда, которые рассчитывают с помощью специально разработанного программного обеспечения. Анализ полученных оценок качества выполнен графическим способом. Результаты. Разработано программное обеспечение, которое позволяет получить метрики Холстеда, для входных текстов программ на таких языках функционального программирования, как Erlang, Lisp, F# и Scala. Сложность синтаксиса языка программирования Haskel не позволила использовать метрики для оценки текста, поэтому было проведено только рассмотрение возможностей по документации. С помощью сравнительного анализа показано различие языков и очерчены сферы их использования. Выполнено сравнение примеров разного объема из таких сфер использования, как задачи системного программирования, работа с графикой, математические расчеты, системы искусственного интеллекта, веб-программирование и т. п. Научная новизна. Авторы впервые провели сравнительный анализ специализированных языков с помощью метрик сложности текстов, который позволил установить, что язык Lisp имеет самый меньший словарь и длину кода, текст на Scala имеет наиболее структурированный вид, а F# и Erlang отмечаются излишней многословностью. Практическая значимость. Полученные выводы и измерения помогут при выборе наиболее эффективного языка функционального программирования для решения конкретных задач с учётом различий в сферах применения. Разработанное программное обеспечение позволяет выполнять измерения для разных текстов программ при разработке и сопровождения сложных программных систем.

Ключевые слова: функциональное программирование; метрики Холстеда; возможности языков; сравнение языков; специализированные функциональные языки; Erlang; Haskel; Lisp; F#; Scala


EN: Purpose. The authors aim to determine the differences between functional programming languages, to identify the capabilities of the most popular languages by comparing and analyzing them. To identify the main features, it is necessary to consider their data structures, as well as the application scope. The authors also aim to analyze and compare examples from various fields of language application using metrics of the program texts complexity. Methodology. The five most popular specialized functional languages are selected: Erlang, Lisp, F#, Scala and Haskel. An overview of the official documentation was conducted to obtain information on the capabilities of each language; their data structures and the application scope were studied. The experimental research base is formed from texts of the existing open source software systems and matched by similar applications and equal volume of text. Comparative analysis of sample programs is performed using Halsted metrics, which are calculated using specially designed software. The analysis of the received quality assessments is done graphically. Findings. Software has been developed to obtain Halsted metrics for program input texts in functional programming languages such as Erlang, Lisp, F# and Scala. The complexity of the Haskel programming language syntax did not allow the use of metrics to evaluate the text, so only a documentation review was performed. Benchmarking shows the differences between languages and outlines their use. The examples of different volumes from such areas of application as system programming tasks, graphing, mathematical calculations, AI systems, web programming, etc. were compared. Originality. The authors first conducted a comparative analysis of specialized languages using text complexity metrics, which made it possible to establish that Lisp has the smallest vocabulary and code length, Scala text has the most structured form, and F# and Erlang are marked with extra verbosity. Practical value. The findings and measurements will help in selecting the most effective functional programming language for solving specific problems, taking into account differences in applications. The developed software allows making measurements for various program texts when developing and maintaining complex software systems.

Keywords: functional programming, Halstead metrics, language capabilities, language comparison, specialized functional languages, Erlang, Haskel, Lisp, F#, Scala


Бібліографічний опис частини видання (приклад):

Gabrinets V. O., Tytarenko I. V., Gnatiuk G. L. Substantiation of the Further Implementation of Heat Pump and Heat Storage Technology into the Energy of Industry and Utilities. Providing Energy-Saving Technologies: Technical, Ecological and Economic Aspects : collective monogr. / ed. L.V. Nakashydze. Dnipro, 2019. Pt. 3. P.53–60. ISBN 978-0-9988574-2-3.

 

З усіх питань звертатися до науково-технічної бібліотеки, кім. 262 (тел. 1-86) або зв'язатися е-поштою:diitl@i.ua